⚡ The Startling Truth About Tesla Chargers EXPOSED • October 03

Many experts think these will be all over the US soon… But even they are missing the bigger picture here. Take another look at the image above… A VERY close look… [theeconomicecho]( Oct 3, 2024 • [View in browser]( See this Tesla charging station? [Tesla]( Many experts think these will be all over the US soon… But even they are missing the bigger picture here. Take another look at the image above… A VERY close look… Especially at what’s going on around the chargers… Because what’s happening there… is MUCH bigger than almost anyone realizes. Do you see it? If not… [Click HERE and I’ll show you what you’re missing.]( You may be SHOCKED by what you don’t see. Джон А. Дэвис[3] создал Джимми где-то в 1980-х и написал сценарий под названием Runaway Rocketboy![4] (позже название второго пилотного эпизода), который позже был оставлен. Позже он наткнулся на идею во время переезда в новый дом в начале 1990-х годов[5]. Он переработал его как короткий фильм под названием Джонни Квазар и представил его на SIGGRAPH[6], где он познакомился с Одекерком[7], и работал на телевидении. Джимми называли Джонни Квазар до того, как было решено назвать его Джимми Нейтрон[8][9]. Биография Джеймс Исаак (Айзек) Нейтрон (англ. James Isaac Neutron) — главный герой сериала «Приключения Джимми Нейтрона, мальчика-гения». 11-летний[10] (ранее 10-летний[11]) мальчик-гений с IQ 2000[10], изобретатель, чьи изобретения не всегда пользуются популярностью среди современников и очень часто оборачиваются неприятностями для него самого, становясь причиной масштабных разрушений города, либо раздражают жителей Ретровилля, либо вызывают ситуацию, близкую к уничтожению всего человечества. Обычно Джимми сам и спасает мир от своих изобретений. Он часто использует внезапные порывы мыслей, которые он сам называет «Мозговой Штурм». Его имя — пародия на Исаака Ньютона и Джеймса Чедвика. Его мама называет его полным именем Джеймс Айзек Нейтрон, только когда его изобретения вызывают беды. У Джимми была сила, как у Невероятного Халка[12] (он становится огромным и сильным, когда злой). Влюблён в Синди Вортекс. Краткая характеристика Он обожает изобретать. У него есть пара друзей — любитель лам Карл Уизер и поклонник супергероев Шин Эстевес. Джимми, благодаря своему интеллекту — самый умный в классе. Его домашний зверь — собака-робот Годдард. Характер Несмотря на свои способности, он добрый, не стремящийся ко злу. Вежливый, активный и оптимистичный.     "The Economic Echo: Shaping Your Financial Future." Arthur White На замовлення КДБ, твори Стуса прорецензував старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Шевченка Арсен Каспрук. Поетичну збірку «Зимові дерева» він назвав поетикою «декадансу, ідейного занепаду», в якій «радянське життя постає як добровільний допр[8], де живуть і діють неохайний вчитель етики, вчорашній христопродавець, п'яниця, альфонс, дочка асенізатора тощо. Бридкішої гидоти, жахливішої зненависті не міг придумати найвинахідливіший упереджений проти нашої дійсності фантазер». Крім того А. Каспрук зазначив: «не треба доводити, що книжка Стуса шкідлива всім своїм ідейним спрямуванням, усією своєю суттю. Нормальна неупереджена людина прочитати її може лише з обридженням, із зневагою до „поета“, що так порочить свою землю і свій народ»[9]. Про збірку «Веселий цвинтар» рецензент писав: «Радянські люди, за Стусом, це бездушні автомати, люди без голови, манекени, що механічно розігрують заданий за схемою безглуздий спектакль». «З художнього боку вірші Стуса це якась маячня, злобливе белькотіння, а з громадського, політичного — це свідомий наклеп, очорнювання і оббріхування нашої дійсності»[9]. Подібні закиди були й щодо статті «Феномен доби» («У своєму блюзнірстві Стус доходить до того, що говорить про поетичну смерть Тичини періоду 30-х років і до кінця життя») та «Зникоме розцвітання» («ідеалістичне тлумачення». Стус «говорить про поезію В. Свідзінського не лише як про „герметизацію власного духу“, але й як про „еліксир проти гангренозної ери сталінського культизму“.»)[10]. На початку вересня 1972 року київський обласний суд за звинуваченням у «антирадянській агітації й пропаганді» засудив Стуса до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. У своєму коментарі на вирок суду Василь Стус, щодо рецензента Каспрука, сказав, що «на руках цього доктора філології — моя кров, як і на руках слідчих Логінова, Мезері, Пархоменка, судді, прокурора і адвоката-прокурора, накиненого силоміць»[9]. Висловлюючись загалом про тогочасних рецензентів від КДБ, Стус зазначав, що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді»[11]. Doyle was born on 22 May 1859 at 11 Picardy Place, Edinburgh, Scotland.[5][6] His father, Charles Altamont Doyle, was born in England, of Irish Catholic descent, and his mother, Mary (née Foley), was Irish Catholic. His parents married in 1855.[7] In 1864 the family scattered because of Charles's growing alcoholism, and the children were temporarily housed across Edinburgh. Arthur lodged with Mary Burton, the aunt of a friend, at Liberton Bank House on Gilmerton Road, while studying at Newington Academy.[8] In 1867, the family came together again and lived in squalid tenement flats at 3 Sciennes Place.[9] Doyle's father died in 1893, in the Crichton Royal, Dumfries, after many years of psychiatric illness.[10][11] Beginning at an early age, throughout his life Doyle wrote letters to his mother, and many of them were preserved.[12] Supported by wealthy uncles, Doyle was sent to England, to the Jesuit preparatory school Hodder Place, Stonyhurst in Lancashire, at the age of nine (1868–70). He then went on to Stonyhurst College, which he attended until 1875. While Doyle was not unhappy at Stonyhurst, he said he did not have any fond memories of it because the school was run on medieval principles: the only subjects covered were rudiments, rhetoric, Euclidean geometry, algebra, and the classics.[13] Doyle commented later in his life that this academic system could only be excused "on the plea that any exercise, however stupid in itself, forms a sort of mental dumbbell by which one can improve one's mind".[13] He also found the school harsh, noting that, instead of compassion and warmth, it favoured the threat of corporal punishment and ritual humiliation.[14] From 1875 to 1876, he was educated at the Jesuit school Stella Matutina in Feldkirch, Austria.[9] His family decided that he would spend a year there in order to perfect his German and broaden his academic horizons.[15] He later rejected the Catholic faith and became an agnostic.[16] One source attributed his drift away from religion to the time he spent in the less strict Austrian school.[14] He also later became a spiritualist mystic.[17] 📍Email send by: Stark Media LLC 222 Delaware St, Ste 2071 New Castle, DE 19720 📩 Contact Us: Email: support@theeconomicecho.com You are receiving this email from [TheEconomicEcho.com]( part of the Stark Media LLC family. We appreciate your subscription and aim to provide you with valuable content. If you wish to stop receiving these communications, you can easily [unsubscribe by clicking here.]( The process is quick and straightforward. At Stark Media LLC, your feedback is important to us. If you have any questions, suggestions, or need assistance, please contact our dedicated support team at support@theeconomicecho.com. We strive to respond promptly to all inquiries. Unauthorized reproduction, copying, or distribution of our content, in whole or in part, is strictly prohibited without written permission from Stark Media LLC. We appreciate your respect for our intellectual property. © 2024 Stark Media LLC. All rights reserved.